Історія та сьогодення Ємільчинського районного суду Житомирської області

Історія та сьогодення Ємільчинського районного суду Житомирської області

Ємі́льчине — селище міського типу в Житомирській області України, адміністративний центр Ємільчинського району.

 «Межирічка» (попередня назва, до кінця XIX століття), «Мільчин» (їдиш), «Йемельчено» (нім.), «Йемільчіна» (угор.), «Эмильчино» (рос.) вперше згадується в актових Житомирських міських книгах під 1585 роком, як маєтність К. Острозького і знаходилося під владою шляхетської Польщі. У XVII ст. — власність Любомирських, з 1812 р. — графа Уварова, що назвав у честь своєї дочки Емілії, цю місцевість Емільчино.

Після приєднання Правобережної України до Росії Емільчино з 1796 року стало містечком Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Згодом стає володінням Уварових, що проживали літом в Емільчино, а взимку в Санкт-Петербурзі. Граф пожертвував кошти на побудову церкви (знищена в 30-х роках XX століття). Також заклав парк, що частково зберігся і по цей день.

Емільчино — село Волинської губернії, Новоград-Волинського повіту, при річці Уборті, в 40 верстах від повітового міста; жителів близько 1000, дворів 134. Поблизу чавуноливарний завод, на якому виплавлено в 1890 р. чавуну в штиках 8804 пуда, у відливках — 5585 пудів.

З 1923 року Емільчино стало адміністративним центром одного з найбільших поліських районів — Емільчинського.

У серпні 1944 році указом Президії Верховної Ради УРСР село Емільчино, районний центр перейменовано в Ємільчине, відповідно Емільчинський район — в Ємільчинський район.

Реорганізація державного життя у повоєнний період зачіпала судові та правоохоронні органи. Після скасування у вересні 1945 р. широкої юрисдикції військових трибуналів відновилася в повному обсязі юрисдикція народних, обласних судів та Верховного Суду.

З 1948 року Ємільчинський народний суд Житомирської області підпорядковувався Управлінню Міністерства Юстиції  по  Житомирській області.

Протягом 1947-1948 pp. сесіями обласних Рад депутатів трудящих терміном на 5 років було обрано нові склади обласних судів. 30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону СРСР про судоустрій 1938 р. відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних суддів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз — 23 роки.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших республік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.

Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958р. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон про судоустрій УРСР від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді — перед виборцями.

Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 р. їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально — трьома членами товариського суду.

       Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 р. поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.

     Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.

Після набуття Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.

Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення у назві суду: з 1994 року  він діє як Ємільчинський районний суд  Житомирської  області.

З початку 2002 року згідно Закону України «Про судоустрій», прийнятому 7 лютого 2002 року, суд мав назву – місцевий  Ємільчинський районний суд Житомирської  області.

З початку 2003 року суди стали підвідомчими Державній судовій адміністрації України.

З метою забезпечення роботи суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в  Ємільчинському  районному суді Житомирської області   діє апарат суду.

 Зараз в   Ємільчинському  районному суді загальна чисельність становить 23 працівники, з них:  4 судді,  17 державних службовців, 1 службовець, 1 інший працівник.

            В 1957 році було побудовано приміщення державної комунальної фірми побутових послуг, в 1984 році добудовано до першого поверху приміщення майстерні.

                 В червні 1993 року 13 сесія 21 скликання Ємільчинської районної Ради народних депутатів вирішила передати райсуду безкоштовно другий поверх приміщення державної комунальної фірми побутових послуг.

                 В червні 1994 року районний суд переїхав в дане приміщення, яке розташоване по вул. Жовтня, 2 в смт Ємільчине. До 1994 року суд розміщувався за адресою: вул. Ватутіна, 6.

                 26 вересня 1995 року рішенням 5 сесії 22 скликання Ємільчинської районної Ради народних депутатів   вирішено   передати   райсуду   перший   поверх   приміщення   з   котельним господарством.

                 26 січня 1996 року 7 сесія 22 скликання Ємільчинської селищної ради народних депутатів вирішила передати з комунальної власності селищної Ради народних депутатів у власність СПМК-6 територію та майстерню площею 77 кв.м., гараж, підсобні приміщення біля
приміщення райсуду.

                 12 грудня 1997 року за рішенням № 10 Ємільчинської районної ради народних депутатів
вирішено передати частину першого поверху площею 87 кв.м. Приміщення райсуду у
власність ВАТ "Ємільчинська СПМК-6".

                 6 квітня 2005 року рішенням 21 сесії 4 скликання Ємільчинської районної ради вирішено передати Ємільчинському районному суду приміщення першого поверху, яке перебувало в користуванні ВАТ "Ємільчинська СПМК-6", а в передачі майстерні, яка прибудована до приміщення суду і виділення території відмовлено.

На даний час загальна площа суду 469,5 кв.м.

 Нинішній авторитетний і високопрофесійний суддівський склад Ємільчинського районного суду   докладає чимало зусиль задля зміцнення демократичних засад судочинства, забезпечення неупереджених, справедливих рішень, які виносяться іменем держави.

  Величезний обсяг роботи виконує  Ємільчинський  районний суд, який  щоденно розглядає справи різних категорій, судді та працівники апарату суду  працюють з громадянами по роз’ясненню законодавства.

 Склад  Ємільчинського районного суду вірно служить ідеалам добра і справедливості, відіграє важливу роль у забезпеченні захисту прав людини і громадянина.