У КПК запровадять нові правила розгляду відводів суддям

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 11387 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що цим проектом пропонується за неповагу до суду штрафувати до 6800 грн, за неявку на виклик суду - до 12 тисяч грн.

Змінюється і порядок вирішення питання про відвід судді у статті 81 КПК.

Так, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, проте, заявлення відводу вже такому судді допускатися не буде.

Також встановлюється, що заява про відвід слідчому судді або судді (суддям) розглядається невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такої заяви.

Необхідність внесення зазначених змін обґрунтовується тим, що відсутність строку розгляду судом заяви може спричинити необґрунтоване затягування судового розгляду по суті через невирішене питання про відвід судді. В свою чергу виняткова невідкладність розгляду такої заяви у кримінальному провадженні (не пізніше 24 годин) обумовлюється тим, що у кримінальному судочинстві можуть суттєво обмежуватися права і свободи людини.

Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід

Крім того, встановлюється адміністративна відповідальність за порушення ухвали суду про привід для військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також осіб начальницького складу НАБУ, БЕБ, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, ДБР, поліцейських.

Для цього вводиться спеціальна окрема стаття до КУпАП 185-6-1 «Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід». Так, залишення посадовою особою без розгляду ухвали суду про привід, безпідставне невиконання ухвали суду про здійснення приводу особою, на яку покладено її виконання, а так само повернення суду ухвали про привід без письмового пояснення причин її невиконання - тягнутиме штраф до 3400 грн. Протокол зможе скласти секретар судового засідання чи секретар суду.

Також стаття 268 КУпАП, яка регулює права особи, яка притягається до адмінвідповідальності, де присутність такої особи, є обов’язковою, доповнюється нормами про те, що у разі ухилення від явки на виклик цю особу може бути піддано приводу.

Привід не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, осіб з інвалідністю першої і другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести. Ухвала про привід до суду оголошується особі, до якої застосовується привід, особою, яка її виконує. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід, негайно повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Штрафи за неповагу до суду та стягнення за ігнорування виклику

У статті 185-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за прояв неповаги до суду або КСУ, підвишуються штрафи. Нагадаємо, що неповагою можна визнати зокрема злісне ухилення від явки до суду.

Так, за прояв неповаги до суду будуть штрафувати до 3400 грн, за повторне порушення - 6800 грн. За неповагу до КСУ зможуть оштрафувати до 6800 грн.

У КПК термін «розмір мінімальної заробітної плати» замінюється на «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» - грошова сума, що дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Змінються і розміри грошових стягнень за неприбуття на виклик у статті 139 КПК.

Так, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

від 0,5 до 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

від 1 до 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Таким чином, у разі неприбуття на виклик слідчого такі особи мають сплатити до 3028 грн (за чинним КПК - до 1514 грн у 2024 році), а у разі неприбуття на виклик судді - до 12 112 грн (наразі - до 6056 грн).

Змінюється і порядок «оскарження» ухвали про накладення грошового стягнення. Так, наразі клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Після змін воно буде передаватися на розгляд іншого судді цього ж суду, а у разі відсутності іншого судді в цьому суді таке клопотання передається на розгляд найбільш територіально наближеного до нього суду.

При цьому суд призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Також вдвічі, до 12 112 грн станом на 2024 рік, збільшується грошове стягнення для підозрюваного чи обвинуваченого, який порушує умови особистого зобовʼязання (наразі - до 6056 грн). Аналогічно вдвічі збільшуєть розмір грошового стягнення у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань (максимально - до 302 800 грн).

Неприбуття не перешкоджає розгляду

У статті 314 КПК, яка регулює питання підготовчого судового засідання, встановлюється, що неприбуття у підготовче судове засідання потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає вирішенню питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду, крім випадків, коли суд визнає їх участь необхідною для прийняття рішення, передбаченого у частині третій цієї статті.

При цьому учасники судового провадження, що не брали участі в підготовчому судовому засіданні, мають право заявити клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, які мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду.

У статті 95 КПК передбачається, що прокурор зобов’язаний забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання.

Також з Кримінального кодексу приберуть згадки про народних засідателей.

Автор: Наталя Мамченко