Кабмін ухвалив новий Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів

На своєму засіданні Кабмін затвердив новий Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, доступу до нього та користування ним.

Відповідно визнано такою, що втратила чинність, постанову Уряду від 23 квітня 2001 року № 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним».

Новий Порядок визначає механізм формування і ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, доступу до нього та користування ним, його інформаційного наповнення, перелік даних, що вносяться до Реєстру. Держателем Реєстру визначено Мінʼюст.

Відповідні зміни внесені на реалізацію Закону «Про правотворчу діяльність».

Цей закон визначає, що Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів – державна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, реєстрацію, облік та зберігання нормативно-правових актів.

До Реєстру включаються:

1) закони, постанови Верховної Ради, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти Національного банку – після їх опублікування в порядку, встановленому законом;

2) підзаконні нормативно-правові акти, визначені частиною другою статті 53 цього Закону, - після їх державної реєстрації.

Інформація з Реєстру є відкритою, загальнодоступною (крім інформації з обмеженим доступом) публічною інформацією у формі відкритих даних, що надається безоплатно та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Держателя Реєстру та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Текст постанови наразі на сайті Уряду відсутній.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», в Єдиному реєстрі судових рішень при згадках законів, кодексів та іншого законодавства містяться посилання на приватні бази – «Ліга: закон» та «Закон онлайн». Разом з тим, існує державна база законодавства, яка доступна на веб-порталі Верховної Ради, а також добірка нормативно-правових актів, ведення якої забезпечує Міністерство юстиції України. Однак ці бази чомусь не використовуються в Реєстрі судових рішень. Виникає питання, як бути, якщо, наприклад, у приватній базі будуть міститися невірні дані стосовно певних положень законодавства або ж вони з тих чи інших причин припинять роботу.

Раніше «Судово-юридична газета» вирішила поцікавитися, чому відповідальним за Реєстр не підходять державні добірки нормативних актів та скільки коштують послуги з розміщення посилань. Як виявилося, все досить просто, розміщення посилань на приватні бази є додатковим джерелом наповнення бюджету підконтрольного ДСА підприємства, адже ДСА постійно наголошується на необхідності розширення економічної бази для отримання підприємством додаткового прибутку.

В свій час, у 2012 році, при виборі інформаційно-правової системи, яка стала би джерелом відповідних нормативних документів, пропозиція стосовно розміщення посилань була направлена Апарату комп’ютерних систем Верховної Ради України («Законодавство України»), однак там від цієї пропозиції відмовилися.

Автор: Наталя Мамченко